Ми зустрічаємося з Кларою Розенчер, трейдером зернових у компанії Louis Dreyfus Company (LDC), в Женеві, щоб поговорити про жінок, торгівлю й подорожі. Уроджена парижанка, Клара приєдналася до компанії LDC за програмою для випускників.

Як ти стала трейдером?
(Сміється) Хочете вірте, хочете — ні, але я б ніколи відкрито не сказала, що хочу стати трейдеркою. Я була для цього занадто сором’язливою. З хлопців багато хто казав, що хоче бути трейдером, а з дівчат — жодна.
Це здавалося чимось поза досяжністю, принаймні для мене.
Але я обожнювала математику, любила подорожувати й хотіла працювати в міжнародній компанії, щоб спілкуватися з людьми по всьому світі. Після отримання диплома магістра з фінансування товарної торгівлі я працювала в стартапі, а потім вирішила спробувати й подалася до програми для випускників від LDC. Під час цієї програми мене належним чином навчали й підтримували, аби я набула необхідних навичок і стала трейдеркою. Саме тоді я стала більш впевненою в тому, що я на це здатна.
Чому жінки не часто йдуть у торгівлю?

Немає єдиної відповіді. Просто так склалося, що покоління за поколінням жінки йшли в певні професії.
І, попри значний прогрес на користь жінок, це і зараз виклик для нас — працювати трейдерками.
Я однозначно переконана в тому, що і чоловіки, і жінки можуть бути прекрасними трейдерами. Авжеж, жодна з якостей і характеристик, які потрібні, щоб зробити цю роботу якісно, не є гендерно обумовленою — сподіваюся, що в наші дні це усвідомлюватиме все більше й більше жінок.
Потрібно чимало впевненості, аби взяти на себе відповідальність і впоратися з ризиками й тиском, зумовленими високими посадами в торгівлі. Коли ринки «падають», треба також уміти впоратися з розчаруваннями, бо вони можуть тривати досить довго.
Багато в чому емоційний інтелект і емпатія, притаманні жінкам, стають перевагами у цій роботі.
Є ще одне питання, про яке уникають говорити: Як знайти баланс між стресовою роботою з багатьма вимогами й сімейним життям? Але це питання постає за будь-якого роду занять, не тільки у торгівлі.
Отже, що б ви сказали жінкам сьогодні?
Не бійтеся слова «трейдер». Ця професія не лише для чоловіків. Я вже чотири роки займаюсь торгівлею з великим задоволенням. Мені подобається прокидатися вранці та з посмішкою вітати виклик, що готує мені новий день. Кожен день відрізняється, вимагає нових рішень, нових починань. Ця робота ніколи не зупиняється. Ти оцінюєш, переоцінюєш, пристосовуєшся й змінюєшся. Жіноча інтуїція є надзвичайно цінною в торгівлі.
Розкажіть нам більше про вашу роботу й чому вона вам подобається?
Моя робота полягає в тому, щоб аналізувати інформацію для прийняття правильних рішень. Я переглядаю та аналізую великі обсяги інформації. Потім я роблю висновки з таким розрахунком, щоб укласти вигідну угоду.
В моїй роботі все відбувається дуже швидко (дивиться на мобільний телефон). Нам потрібно весь час приймати рішення або хоча б мати певний вектор дії у думках, навіть якщо це означає нічого не робити. Мені подобається ця напруга. Відповідальність також має велике значення. Я несу) відповідальність як за успіх, так і за поразку. Це може бути важко, але мені подобається відчуття виклику, яке супроводжує цей процес.
Ця професія змінюється й кожен знає, що технології та автоматизація значно вплинуть на нашу роботу. Але навички, які я здобуваю, є актуальними будь-де в нашій галузі. Зараз я вивчаю настільки багато, наскільки можу, і мені це дуже подобається.
Ваша пристрасть — подорожі й фотографія. Чи поєднується це з роботою?

Якби ви мене спитали, хто я така, я б сказала, що найбільше я люблю кіно й подорожі.
Я обожнюю приховані деталі, природність і спонтанне спілкування, які мені певним чином нагадують мою роботу. Я вирушаю у подорож, як тільки маю вільний час. І, оскільки на роботі я більше маю справу з паперовими контрактами, ніж із зерновими в їх природному вигляді, я люблю дивитися на поля пшениці й кукурудзи, коли подорожую. Це робить мою роботу ще більш реалістичною.